W poszukiwaniu dziedzictwa. Co dalej? Islandzki punkt widzenia / In search of heritage. Where to go from here, an Icelandic approach
Soffía Sæmundsdóttir
Transformacja druku redukcyjnego w wielomatrycowy druk wypukły / Transforming Reduction into Multi-Block Relief Printing / Трансформація редукційного друку в багатоблоковий рельєфний друк
Integracja „znalezionej” wiedzy żywych archiwów z przekazem pedagogicznym w Kunsthøgskolen i Oslo (Akademia Sztuk w Oslo, Norwegia) / Integrating ‘found’ knowledge of living archives into the pedagogic delivery at Kunsthøgskolen i Oslo, Norway / Інтеграція «знайдених» знань із живих архівів із педагогічним викладенням у Kunsthøgskolen та Осло (Академія мистецтв в Осло, Норвегія)
‘Living archives are practices and environments that connect the organisation, curation, and transmission of memory with present-bound creative, performative, and participatory processes. Recent trends in the democratisation of arts and cultural heritage, and the advent of digital media, have provided living archives with renewed interest’ (Sabiescu 2020). As a process of re-evaluation, these potent material-based collections can transmit the past through contemporary art production to future audiences.
Over the past five years, I have been researching the transformation process of reduction into multi-block relief printing. My artistic practice takes inspiration from post-industrial craft heritage and is situated in the intersection of tacit knowledge, machine tools and digital technology. In 2018, I received funding to visit three European manufacturers, whose cultural heritage remains dependent on multi-block relief hand printing. This ‘found’ knowledge from living archives in England, France and Sweden, informed my artistic practice and was further integrated into the pedagogic delivery of printmaking at Kunsthøgskolen i Oslo.
„Żywe archiwa to praktyki i środowiska, które łączą organizację, kuratorstwo i przekazywanie pamięci z współczesnymi procesami twórczymi, performatywnymi i partycypacyjnymi. Najnowsze tendencje do demokratyzacji sztuki i dziedzictwa kulturowego oraz pojawienie się mediów cyfrowych odnowiły zainteresowanie żywymi archiwami” (Sabiescu, 2020). W ramach procesu ponownej oceny te potężne kolekcje, oparte o materialne zasoby, mogą wykorzystywać wytwory sztuki współczesnej, aby przyszłym odbiorcom opowiadać o przeszłości.
W ciągu ostatnich pięciu lat prowadziłam badania nad procesem przekształcania druku redukcyjnego w wielomatrycowy druk wypukły. We własnej praktyce artystycznej czerpię inspirację z postindustrialnego dziedzictwa rzemieślniczego, zlokalizowanego w obszarze wspólnym dla wiedzy niejawnej, maszynoznawstwa i technologii cyfrowej. W 2018 roku otrzymałam dofinansowanie na wizytę u trzech europejskich producentów, których kulturowe dziedzictwo nadal opiera się na wielomatrycowym druku wypukłym. Ta „znaleziona” wiedza pochodząca z żywych archiwów w Anglii, Francji i Szwecji dała podstawę mojemu artystycznemu działaniu, a dodatkowo została włączona do programu nauczania grafiki warsztatowej w Akademii Sztuk w Oslo.
Zuber & Cie
Zuber & Cie
Established in 1797, Zuber & Cie remains a family run business based in Rixheim, France. The company is the last manufacturer of “Papier Peints” to apply early 19th Century techniques in its production. The process is described as multi-block relief hand printing on hand-brushed backgrounds.
Zuber’s thematics of distant countries and complex colour palettes have remained authentically the same for two hundred years. Their scenic panoramic wallcoverings are divided between six and thirty-four paper panels requiring thousands of uniquely carved relief blocks, hand-printed in registration “à la planche”, on a specially adapted table.
With more than 130,000 documents and 150,000 woodblocks stored in a cavernous cellar below the workshop, this living archive is listed as national historical monuments of French heritage. Access is off limits to the public, but the Musée de Papiers Peints shares the same formal location as Zuber’s factory, adjacent to Rixheim’s Town Hall.
The museum was opened in 1983, as a permanent exhibition of printing machines and an historical archive of printed wallpapers. The display gives an account of block hand printing wallpaper that disappeared almost entirely by the early 20th Century, and which today makes up a very small proportion of European manufacturing’s overall production. The last engraver at Zuber was employed in the 1970s. Multi-block relief hand printing that continues today is completed by the order, in an open edition and adapted to the individual clients’ interior measurements; new wallpaper motifs in Zuber’s collection rely on screen-printing and digital inkjet printing technology.
Założona w roku 1797 firma Zuber & Cie pozostaje przedsiębiorstwem rodzinnym z siedzibą w Rixheim we Francji, a zarazem ostatnim producentem „Papiers Peints” (dosł. malowane papiery, tapety – tłum.) stosującym w swojej produkcji techniki z początku XIX wieku. Proces ten opisany jest jako wielomatrycowy ręczny druk wypukły na ręcznie malowanych tłach.
Tematyka dalekich krajów i złożone palety barwne Zubera pozostały niezmienione przez dwieście lat. Ich malownicze panoramiczne tapety mogą składać się z sześciu do trzydziestu czterech arkuszy papieru, do których używa się tysięcy unikatowo ciętych bloków wypukłodrukowych, odbijanych ręcznie „à la planche”, z paserami i na specjalnie przystosowanym do tego stole.
To żywe archiwum, które zgromadziło ponad 130 000 dokumentów i 150 000 bloków drewnianych, przechowywanych w przepastnej piwnicy pod warsztatem, znajduje się na francuskiej liście dziedzictwa narodowego. Nie jest ono udostępnione dla zwiedzających, ale w tej samej formalnej lokalizacji, co fabryka Zubera – w budynku przyległym do ratusza w Rixheim – znajduje się Musée de Papiers Peints (Muzeum Tapet).
Muzeum otwarto w roku 1983 jako stałą ekspozycję maszyn drukarskich oraz archiwum zabytkowych tapet drukowanych. Ekspozycja przedstawia dzieje tego gatunku tapety, która zniknęła prawie całkowicie na początku wieku XX, a dziś stanowi bardzo niewielką część całościowej produkcji europejskiej. Ostatni rytownik zatrudniony był w Zuberze w latach 70-tych XX wieku. Wielomatrycowy, wypukły druk ręczny, kontynuowany po dziś dzień, wykonywany jest na zamówienie w wersji otwartej, dostosowywanej indywidualnie do wymiarów wnętrz klienta; nowe wzory tapet w kolekcji Zuber opierają się na technologii sitodruku i cyfrowego druku atramentowego.
Svenskt Tenn
Svenskt Tenn
Estrid Ericson established Svenskt Tenn in 1924, and between 1933-57 developed a successful partnership with chief designer Josef Frank, a Viennese architect who emigrated first to Sweden and eventually to the US. Svenskt Tenn exists today as a flagship store in Stockholm and is owned by the Kjell and Marta Beijer Foundation; to support a high standard of Swedish craftsmanship in the manufacturing of furniture and interior design.
During Josef Frank’s tenure, he realised over two hundred textile and wallpaper designs intended for multi-block relief hand printing. Frank was able to create visually meandering patterns with a single block, by designing the matrix so that it aligned with the adjacent section along all four edges. He also employed: the half-drop repeat; occasionally the brick repeat; as well as the rotation of the matrix by 90 or 180 degrees, to achieve a less frequent repetition of the printed motif, as exemplified by Mirakel.
However, by the mid-20th Century Svenskt Tenn’s inhouse production replaced multi-block relief hand printing with outsourced semi-automated machine printing. Mirakel is screen-printed on flax linen at Tissus d’Avesnières, a fifth-generation family-run weaving mill in Laval, France. Pardiset wallpaper is printed on Ulricehamns Tapetfabrik’s renovated Olbrich Bochilt surface print machie and exhibits a reticulation in the distemper ink comparable to the materiality of multi-block relief hand printing.
Svenskt Tenn’s living archive was established in 2010 and forges a coherent narrative. This historical private collection of Frank’s hand drawn motifs, colour palettes and multi-block print designs represents the authentic vision for machine-printing to refer to in future.
Estrid Ericson założyła Svenskt Tenn w 1924 roku, a w latach 1933-57 z sukcesem współpracowała z głównym projektantem Josefem Frankiem, wiedeńskim architektem, który wyemigrował najpierw do Szwecji, a ostatecznie do USA. Svenskt Tenn istnieje do dziś jako flagowy sklep w Sztokholmie i jest własnością Fundacji Kjella i Marty Beijer. Misją Svenskt Tenn jest wspieranie wysokich standardów szwedzkiego rzemiosła w projektowaniu mebli i wnętrz.
Podczas pracy dla Svenskt Tenn Josef Frank zrealizował ponad dwieście projektów tkanin i tapet przeznaczonych do wielomatrycowego, wypukłego druku ręcznego. Frank potrafił tworzyć meandrujące wzory za pomocą pojedynczego bloku, projektując matrycę tak, że łączyła się z sąsiednią sekcją wzdłuż wszystkich czterech krawędzi. Aby uzyskać mniejszą częstotliwość powtórzeń drukowanego motywu, stosował również przesunięcie kolumny, a czasami wiersza raportu, a także obrót matrycy o 90 lub 180 stopni, czego przykładem jest Mirakel.
Jednak w połowie XX wieku wielomatrycowy druk ręczny został zastąpiony w produkcji Svenskt Tenn półautomatycznym drukiem maszynowym, zlecanym zewnętrznym wykonawcom. Mirakel wykonywany był metodą sitodruku na lnie w Tissus d’Avesnières, rodzinnej tkalni prowadzonej od pięciu pokoleń w Laval we Francji. Tapeta Pardiset została wydrukowana na odrestaurowanej maszynie Olbrich Bochilt firmy Ulricehamns Tapetfabrik. Widać w niej siatkę spękań temperowej farby, porównywalną z fakturą wielomatrycowego, wypukłego druku ręcznego.
Żywe archiwum Svenskt Tenn, o spójnej narracji, powstało w roku 2010. Ta historyczna, prywatna kolekcja motywów ręcznie rysowanych przez Franka, palet kolorystycznych i wielomatrycowych wzorów graficznych reprezentuje autentyczną wizję druku maszynowego, mogącą stanowić punkt odniesienia w przyszłości.
Anstey Wallpaper Ltd.
Anstey Wallpaper Ltd
Anstey is the largest contract wallpaper printer in England, with the broadest machine profile in Europe. Established in 1920, it is a subsidiary of Walker Greenbank PLC and currently based in Loughborough. The manufacturer operates a unique hybrid combination of gravure, rotary, flexo, surface printing, screen-printing, digital printing, and hand block printing processes.
Walker Greenbank PLC describes itself as ‘custodians’ of the original company Morris & Co. founded by William Morris and dating back to 1891. The company went into voluntary liquidation in 1940, but the design archives and remaining wallpaper stock were purchased by Arthur Sanderson & Sons. The archive of woodblocks is stored in a climate-controlled environment within the factory. Most of the collection consists of original Morris & Co. woodblocks made from cross-laminated timber, exhibiting hand carved pearwood and brass borders.
There is a slight variation between Anstey’s “table-top” and Zuber’s “à la planche” printing presses. The additional overhead crane on a table-top press to counter-lever the weight helps to manoeuvre the heavy printing blocks and an inking trough with a rotating felt blanket ensures an even surface covering when loading the block with distemper. The printing press designs reflect the difference in weight, quantity, and versatility of the woodblocks in use, yet achieve a similar material finish.
The original Morris and Co.’s hand printed wallpaper Apple, launched in 1877, relied on three registered woodblocks. This design can still be ordered today as multi-block relief hand printed wallpaper but in a wider choice of colour schemes. However, Acanthus, similarly launched in 1875, as a large-scale design that relies on thirty woodblocks printed in fifteen colours, is now surface printed on a semi-automated machine.
Anstey to największa angielska firma drukująca tapety na zamówienie, posiadająca najszerszy park maszynowy w Europie. Założona w roku 1920, jest spółką zależną Walker Greenbank PLC, a jej obecna siedziba znajduje się w Loughborough. Producent stosuje unikalną hybrydową kombinację procesów druku wklęsłego, obrotowego, fleksograficznego, płaskiego, sitowego, cyfrowego i ręcznego – blokowego.
Walker Greenbank PLC opisuje własną działalność jako „spadkobierców” pierwotnej spółki Morris & Co., założonej przez Williama Morrisa w roku 1891, która w roku 1940 przeszła w stan dobrowolnej likwidacji. Archiwa projektowe i zachowane zapasy tapet zostały jednak zakupione przez spółkę Arthur Sanderson & Sons. Archiwum bloków drewnianych jest przechowywane na terenie fabryki, w środowisku o kontrolowanym mikroklimacie. Większość kolekcji składa się z oryginalnych klocków drewnianych Morris & Co., wykonanych z drewna klejonego krzyżowo, z widocznym ręcznym cięciem w drewnie gruszy i brzegami wykończonymi mosiądzem.
Prasy stołowe firmy Anstey i prasy „à la planche” Zubera różnią się nieco między sobą. Dodatkowa suwnica do przeciwwagi na prasie stołowej pomaga manewrować ciężkimi klockami drukarskimi, a korytko na farbę z obracającym się płaszczem z filcu zapewnia równomierne pokrycie powierzchni podczas nanoszenia temperowej farby na klocek. Konstrukcje maszyn drukarskich odzwierciedlają różnicę w wadze, ilości i uniwersalności używanych klocków drewnianych, jednak wykazują podobne wykończenie materiałowe.
Oryginalna, ręcznie drukowana tapeta Apple firmy Morris and Co., wprowadzona na rynek w roku 1877, wykorzystywała trzy dopasowywane do siebie drewniane klocki. Wzór ten jeszcze dziś można zamówić jako wielomatrycową tapetę wypukłodrukową – w szerszej gamie kolorystycznej. Jednak już Acanthus, wprowadzony na rynek w podobnym czasie, bo w roku 1875, jako zakrojony na szeroką skalę projekt wykorzystujący trzydzieści klocków drewnianych i drukowany w piętnastu kolorach, jest obecnie wykonywany metodą druku płaskiego na półautomatycznej maszynie.
Integracja z programem pedagogicznym w KHiO
Integration into the pedagogic delivery at KHiO
Previously, the pedagogic delivery of printmaking at KHiO would dedicate much of the time to learning how to carve a relief matrix by hand. Subsequently, the matrix would usually be printed in black ink on white paper. ‘Carving the block by hand stimulates a haptic sensation, and the ensuing marks range from a gestural and spontaneous indentation to a more controlled and deliberate sculptural formation. When this is applied to a reduction relief matrix, the process further supports polychromatic combinations varying in tone, hue, and luminosity’ (Browne 2021). ‘The printmaker’s creative development is activated from within the production, like a painter applying paint to a canvas’ (Browne 2017).
‘However, the repeated cutting inevitably destroys the matrix upon completion, and it is impossible to retrace previous steps or explore alternative multi-colour combinations. The edition must be printed in its entirety, reducing both the time and spontaneity to experiment with carving the plate and overlaying colour – and so in turn, limiting the creative potential of printing as a medium’ (Browne 2017).
‘With the advent of Computer Numerical Control (CNC) milling, digital technology may perform similar tasks to traditional hand tools. Students are learning to apply milling with a ‘V’ tool to mimic the hand carving of multiple relief blocks; by digitally scanning, vector tracing, and CNC-routing a separate block for each layer of colour. Thereby splitting the reduction into a multi-block printing process’ (Browne 2017).
Our students are re-evaluating post-industrial print processes, whilst exploring innovative machine tooling and digital technology. “Going into factories and meeting people and then understanding that they have material intelligence which you lack is eye-opening” (Ezra Shales as quoted by Hemmings, 2019). This interconnection between post-digital knowledge in the printmaking workshop and found knowledge in living archives has revealed new knowledge, that continues to inform the pedagogic delivery of printmaking at KHiO.
W programie nauczania grafiki w KHiO wiele czasu poświęcano wcześniej na naukę ręcznego rzeźbienia matrycy do druku wypukłego. Następnie matrycę zazwyczaj odbijano czarną farbą na białym papierze. „Ręczne wycinanie bloku stymuluje odczucia haptyczne, pozostawiając ślady od spontanicznego, gestualnego rytu po bardziej kontrolowane i celowe kształtowanie rzeźbiarskie. W przypadku matrycy do redukcyjnego druku wypukłego proces ten dodatkowo obejmuje kombinacje polichromatyczne różniące się tonacją, odcieniem i jasnością” (Browne 2021). „Twórczy rozwój grafika jest aktywowany od wewnątrz procesu tworzenia, podobnie jak u malarza nakładającego farbę na płótno” (Browne 2017).
„Jednak wielokrotne cięcie, kiedy już się dokona, nieuchronnie niszczy matrycę i uniemożliwia odtworzenie poprzednich kroków lub zbadanie alternatywnych kombinacji wielu kolorów. Nakład należy wydrukować w całości, skracając zarówno czas, jak i spontaniczność eksperymentowania z wycinaniem matrycy i nakładaniem koloru – a tym samym ograniczając potencjał twórczy drukowania jako medium” (Browne 2017).
„Dzięki pojawieniu się obróbki sterowanej cyfrowo (CNC), technologia cyfrowa może wykonywać zadania podobne do funkcji tradycyjnych narzędzi ręcznych. Studenci uczą się frezowania narzędziem typu V, aby naśladować ręczne wycinanie bloków drukarskich; poprzez skanowanie cyfrowe, wektoryzację i trasowanie CNC tworzą osobne bloki dla każdej warstwy kolorystycznej. W ten sposób dzielą druk redukcyjny na proces drukowania wielomatrycowego” (Browne 2017).
Nasi studenci poddają ponownej ocenie postindustrialne procesy drukowania, jednocześnie badając innowacyjne narzędzia do obróbki i technologię cyfrową. „Chodzenie do fabryk i spotykanie się z ludźmi, a następnie zrozumienie, że mają oni materialną inteligencję, której tobie brak, otwiera ci oczy” (Ezra Shales, cyt. za Hemmings, 2019). To wzajemne powiązanie między wiedzą postcyfrową w warsztacie graficznym a wiedzą znalezioną w żywych archiwach ujawniło nową wiedzę, która nadal uczy – w ramach programu pedagogicznego grafiki warsztatowej w KHiO.
Victoria Browne urodziła się w Londynie i kształciła w Anglii, Francji i Norwegii. Wróciła do Londynu na dziesięć lat, aby rozpocząć karierę zawodową, następnie przeprowadziła się do Oslo, gdzie obecnie mieszka i pracuje. Jej grafiki i publikacje znajdują się w międzynarodowych kolekcjach, w tym V&A, Tate i MoMA.
Bibliografia
Browne 2021: Browne V., Wo(rk)manship of Risk: Transforming Reduction into Tessellating Multi-Block Relief Prints, IMPACT Journal, Issue 4, 2021.
Browne 2020: Browne V., Multi-plate relief block hand-printing processes in European Manufacturing of Wall Coverings, KHiODA, 2020.
Browne 2017: Browne V., Transforming Reduction into Multi-Plate Relief Prints, KHiODA, 2017.
Sabiescu 2020: Sabiescu A., Living Archives and The Social Transmission of Memory, Curator The Museum Journal 63 (4): 497-510, 2020.
Hemmings 2019: Hemmings J., How things get made and the people who make them, Norwegian Crafts, 2019
References
Browne 2021: Browne V., Wo(rk)manship of Risk: Transforming Reduction into Tessellating Multi-Block Relief Prints, IMPACT Journal, Issue 4, 2021.
Browne 2020: Browne V., Multi-plate relief block hand-printing processes in European Manufacturing of Wall Coverings, KHiODA, 2020.
Browne 2017: Browne V., Transforming Reduction into Multi-Plate Relief Prints, KHiODA, 2017.
Sabiescu 2020: Sabiescu A., Living Archives and The Social Transmission of Memory, Curator The Museum Journal 63 (4): 497-510, 2020.
Hemmings 2019: Hemmings J., How things get made and the people who make them, Norwegian Crafts, 2019.
«Живі архіви — це практики та середовища, які поєднують організацію, кураторство та передачу пам’яті з сучасними творчими, перформативними та партисипативними процесами. Останні тенденції демократизації мистецтва і культурної спадщини та поява цифрових медіа відновили інтерес до живих архівів» (Sabiescu, 2020). У рамках процесу переоцінки ці потужні колекції, засновані на матеріальних ресурсах, можуть використовувати сучасне мистецтво, щоб розповісти майбутнім глядачам історію минулого.
Протягом останніх п’яти років я досліджувала процес перетворення редукційного друку на багатоблоковий рельєфний друк. У своїй власній мистецькій практиці я черпаю натхнення з постіндустріальної спадщини ремісництва, локалізованого в спільній сфері для імпліцитних знань, машинознавства та цифрових технологій. У 2018 році я отримала фінансування на візит до трьох європейських виробників, чия культурна спадщина досі базується на багатоблоковому рельєфному друці. Ці «знайдені» знання, отримані з живих архівів Англії, Франції та Швеції, стали основою для моєї мистецької діяльності, а також були включені до програми викладання естампів в Академії мистецтв в Осло.
Zuber & Cie
Заснована 1797 року, Zuber & Cie залишається сімейним підприємством у Ріксаймі, Франція, і є останнім виробником «Papiers Peints» (досл. мальовані папери, шпалери – пер.), який використовує у своєму виробництві технології початку ХІХ століття. Цей процес описується як багатоблоковий ручний рельєфний друк на фоні, розписаному вручну.
Тематика далеких країн і складні колірні палітри Zubera залишаються незмінними протягом двохсот років. Їх мальовничі панорамні шпалери можуть складатися з шести до тридцяти чотирьох аркушів паперу, для яких використовуються тисячі унікально вирізьблених блоків рельєфного друку, надрукований вручну «à la planche», з позначками та на спеціально пристосованому для цього столі.
Цей живий архів із понад 130 000 документів і 150 000 дерев’яних блоків, що зберігаються у схожому на печеру підвалі під майстернею, входить до Списку національної спадщини Франції. Він закритий для відвідувачів, але в тому ж офіційному місці, що й фабрика Zubera – у будівлі, що примикає до ратуші в Ріксайма – розташовується Musée de Papiers Peints (Музей шпалер).
Музей було відкрито 1983 року як постійну експозицію друкарських машин та архів історичних друкованих шпалер. На виставці представлена історія цього виду шпалер, який майже повністю зник на початку ХХ століття, і сьогодні становить дуже малу частину загальноєвропейського виробництва. Останній гравер працював у Zuber у 70-х роках ХХ століття. Багатоблоковий рельєфний ручний друк, який зберігся донині, виготовляється на замовлення у відкритій версії, індивідуально адаптованій до розмірів інтер’єру замовника; нові дизайни шпалер у колекції Zuber засновані на технології трафаретного та цифрового струменевого друку.
Svenskt Tenn
Естрід Еріксон заснувала Svenskt Tenn 1924 року, а в 1933-57 роках успішно співпрацювала з головним дизайнером Йозефом Франком, віденським архітектором, який емігрував спочатку до Швеції, а згодом до США. Svenskt Tenn досі існує як флагманський магазин у Стокгольмі та належить Фонду К’єлла і Марти Бейєр. Місія Svenskt Tenn полягає в підтримці високих стандартів шведської майстерності в дизайні меблів та інтер’єру.
Працюючи для Svenskt Tenn, Йозеф Франк реалізував понад двісті текстильних та шпалерних дизайнів для багатоблокового рельєфного ручного друку. Франк зміг створити меандрові візерунки за допомогою одного блоку, проектуючи матрицю так, щоб вона з’єднувалася з сусідньою секцією вздовж усіх чотирьох країв. Щоб досягти менш частого повторення друкованого мотиву, він також застосовував зміщення стовпця і іноді рядків, а також обертання матриці на 90 або 180 градусів, прикладом чого є Mirakel.
Однак у середині ХХ століття багатоблоковий ручний друк у виробництві Svenskt Tenn був замінений напівавтоматичним машинним друком, замовленим зовнішнім підрядникам. Mirakel було нанесено трафаретним друком на льоні в Tissus d’Avesnières, сімейній ткацькій фабриці, якою керували п’ять поколінь у Лавалі, Франція. Шпалери Pardiset були надруковані на відреставрованій машині Olbrich Bochilt компанією Ulricehamns Tapetfabrik. На ній видно сітчасту структуру у темперній фарбі, яку можна порівняти з текстурою багатоблочного рельєфного ручного друку.
У 2010 році було створено живий архів Svenskt Tenn із послідовною оповіддю. Ця історична приватна колекція мальованих вручну мотивів Франка, кольорових палітр і багатоблочних графічних візерунків представляє автентичне бачення машинного друку, яке може бути еталоном для майбутнього.
Anstey Wallpaper Ltd.
Anstey є найбільшою британською компанією з друку шпалер на замовлення з найширшим профілем машин у Європі. Заснована 1920 року, вона є дочірньою компанією Walker Greenbank PLC, а зараз її офіс розташовується в Лафборо. Виробник використовує унікальну гібридну комбінацію процесів глибокого, ротаційного, флексографічного, плаского, трафаретного, цифрового та ручного блокового друку.
Walker Greenbank PLC описує свій власний бізнес як «спадкоємців» первісної компанії Morris & Co, заснованої Вільямом Моррісом 1891 року, яка була добровільно ліквідована 1940 року. Однак архіви дизайнів та вцілілі запаси шпалер були придбані фірмою Arthur Sanderson & Sons. Архів дерев’яних блоків зберігається на території фабрики, в середовищі з регульованим мікрокліматом. Велика частина колекції складається з оригінальних дерев’яних блоків Morris & Co., виготовлених із поперечно клеєної деревини, з видимим ручним різьбленням з грушевого дерева та краями обробленими латунню.
Настільні преси Anstey і преси «à la planche» Zuber дещо відрізняються. Додатковий кран для противаги на настільному пресі допомагає маневрувати важкими друкарськими блоками, а жолоб для фарби з обертовою повстяною оболонкою забезпечує рівномірне покриття поверхні під час нанесення темперної фарби на блок. Конструкції друкарських машин відображають різницю у вазі, кількості та універсальності використовуваних дерев’яних блоків, але вони демонструють схожу обробку матеріалів.
Оригінальні друковані вручну шпалери Apple від Morris & Co., випущені на ринок 1877 року, використовували три підігнаних один до одного дерев’яні блоки. Цей візерунок можна і сьогодні замовити як шпалери з багатоблочним рельєфним друком у ширшій палітрі кольорів. Проте Acanthus, запущений на ринок у той самий час, 1875 року, як масштабний проект із використанням тридцяти дерев’яних блоків і надрукований п’ятнадцятьма кольорами, тепер виготовляється методом плаского друку на напівавтоматичній машині.
Інтеграція з педагогічною програмою KHiO
У навчальній програмі з графіки в KHiO раніше багато часу приділялося навчанню ручному різьбленню матриці для рельєфного друку. Тоді матрицю зазвичай друкували чорною фарбою на білому папері. «Ручне різьблення блоку стимулює тактильні відчуття, залишаючи сліди, починаючи від спонтанних заглиблень до більш контрольованих та навмисних скульптурних форм. У випадку матриці редукційного рельєфного друку процес додатково включає поліхроматичні комбінації, які відрізняються тональністю, відтінком і яскравістю» (Браун, 2021). «Творчий розвиток гравера активізується всередині процесу створення, так само, як художник, який наносить фарбу на полотно» (Браун, 2017).
«Однак багатократне різьблення неминуче руйнує матрицю та унеможливлює повторення попередніх кроків або дослідження альтернативних комбінацій кількох кольорів. Тираж має бути надрукований повністю, скорочуючи як час, так і спонтанність експериментів із вирізанням матриці та нанесенням кольорів – і таким чином обмежуючи творчий потенціал друку як засобу» (Браун, 2017).
«Завдяки появі верстатів з цифровим управлінням (CNC) цифрові технології можуть виконувати завдання, подібні до функцій традиційних ручних інструментів. Студенти вивчають фрезерування інструментом типу V для імітації ручного різання друкарських блоків; за допомогою цифрового сканування, векторизації та маршрутизації з CNC вони створюють окремі блоки для кожного кольорового шару. Таким чином вони поділяють редукційний друк на процес багатоблокового друку» (Браун, 2017).
Наші студенти переоцінюють процеси постіндустріального друку, досліджуючи інноваційні верстати та цифрові технології. «Відвідування заводів і зустріч з людьми, а потім розуміння того, що вони мають матеріальний інтелект, якого тобі бракує, відкриває очі» (Езра Шейлз, цит. за Hemmings, 2019). Цей взаємозв’язок між постцифровими знаннями в графічній майстерні та знаннями, знайденими в живих архівах, відкрив нові знання, які продовжують навчати – у межах педагогічної програми з графіки в KHiO.
Бібліографія
Browne 2021: Browne V., Wo(rk)manship of Risk: Transforming Reduction into Tessellating Multi-Block Relief Prints, IMPACT Journal, Issue 4, 2021.
Browne 2020: Browne V., Multi-plate relief block hand-printing processes in European Manufacturing of Wall Coverings, KHiODA, 2020.
Browne 2017: Browne V., Transforming Reduction into Multi-Plate Relief Prints, KHiODA, 2017.
Sabiescu 2020: Sabiescu A., Living Archives and The Social Transmission of Memory, Curator The Museum Journal 63 (4): 497-510, 2020.
Hemmings 2019: Hemmings J., How things get made and the people who make them, Norwegian Crafts, 2019.
Вікторія Браун
Трансформація редукційного друку в багатоблоковий рельєфний друк
Доцент, спеціалізація: майстерня графіки та видавництва
Kunst og Håndverk / Мистецтво і ремесла
Kunsthøgskolen i Oslo / Національна Академія мистецтв в Осло
www.grafikk.khio.no
www.khio.no
Вікторія Браун народилася в Лондоні, здобувала освіту в Англії, Франції та Норвегії. Вона повернулася до Лондона на десять років, щоб продовжити свою професійну кар’єру, потім переїхала до Осло, де зараз живе та працює. Її роботи та публікації перебувають в міжнародних колекціях, включаючи V&A, Tate і MoMA.
Tekst został wygłoszony w ramach seminarium „Współczesne odnajdywanie dziedzictwa”, zorganizowanego w ramach projektu „Odnalezione. Piękno w czasie i przestrzeni”, zrealizowanego przez Akademię Sztuk Pięknych im. Jana Matejki w Krakowie we współpracy z partnerami z Islandii oraz Norwegii, w ramach Programu „Kultura” Działanie 2 „Poprawa dostępu do kultury i sztuki”, MF EOG 2014-2021.
